нуждений
Нуждений, -а, -е
1) Крайне нуждающійся.
2) Плохой, жалкій. Коли на тім нужденім полі забачуся в щасливій долі? Грин. III. 632.
3) Измученный. Розважає душу вбогу, нуждене серденько. К. Дз. 130.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me