нуждений

Нуждений, -а, -е

1) Крайне нуждающійся.

2) Плохой, жалкій. Коли на тім нужденім полі забачуся в щасливій долі? Грин. III. 632.

3) Измученный. Розважає душу вбогу, нуждене серденько. К. Дз. 130.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me