нянькувати

Нянькува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Быть, служить нянькою. Нянькувала у нас коло меншого брата. Сим. 209.

Значення в інших словниках

1. нянькувати — нянькува́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. нянькувати — -ую, -уєш, недок., розм. Бути нянькою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нянькувати — НЯНЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути нянькою. Горпина нянькувала коло малої Солохи, запихала її жованим сухим хлібом з остюками (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. нянькувати — НЯНЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути нянькою. Горпина нянькувала коло малої Солохи, запихала її жованим сухим хлібом з остюками (Мирний, І, 1954, 50).  Словник української мови в 11 томах