нянькувати
Нянькува́ти, -ку́ю, -єш
гл. Быть, служить нянькою. Нянькувала у нас коло меншого брата. Сим. 209.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нянькувати — нянькува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- нянькувати — -ую, -уєш, недок., розм. Бути нянькою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нянькувати — НЯНЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути нянькою. Горпина нянькувала коло малої Солохи, запихала її жованим сухим хлібом з остюками (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- нянькувати — НЯНЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути нянькою. Горпина нянькувала коло малої Солохи, запихала її жованим сухим хлібом з остюками (Мирний, І, 1954, 50). Словник української мови в 11 томах