обважнити

Обважнити, -ню, -ниш

гл. Отяготить. Коли б часом не обважнити та не росердити людей (більшою платою за треби). Левиц. ПЙО. II. 299.

Значення в інших словниках

1. обважнити — обважни́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обважнити — див. обважнювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обважнити — ОБВАЖНИ́ТИ див. обва́жнювати.  Словник української мови у 20 томах
4. обважнити — ОБВА́ЖНЮВАТИ (пригинати додолу своїм тягарем), ОБТЯ́ЖУВАТИ, ОБТЯЖА́ТИ рідше. — Док.: обважни́ти, обтя́жити. Обвис на плечах ватник (мабуть, синів), Ще й дощ його осінній обважнив (В. Мисик); Вона з досади скрасніла,..  Словник синонімів української мови
5. обважнити — ОБВАЖНИ́ТИ див. обва́жнювати.  Словник української мови в 11 томах