обважнити
Обважнити, -ню, -ниш
гл. Отяготить. Коли б часом не обважнити та не росердити людей (більшою платою за треби). Левиц. ПЙО. II. 299.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обважнити — обважни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обважнити — див. обважнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обважнити — ОБВАЖНИ́ТИ див. обва́жнювати. Словник української мови у 20 томах
- обважнити — ОБВА́ЖНЮВАТИ (пригинати додолу своїм тягарем), ОБТЯ́ЖУВАТИ, ОБТЯЖА́ТИ рідше. — Док.: обважни́ти, обтя́жити. Обвис на плечах ватник (мабуть, синів), Ще й дощ його осінній обважнив (В. Мисик); Вона з досади скрасніла,.. Словник синонімів української мови
- обважнити — ОБВАЖНИ́ТИ див. обва́жнювати. Словник української мови в 11 томах