обважнити

Обважнити, -ню, -ниш

гл. Отяготить. Коли б часом не обважнити та не росердити людей (більшою платою за треби). Левиц. ПЙО. II. 299.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обважнити — обважни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обважнити — див. обважнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обважнити — ОБВАЖНИ́ТИ див. обва́жнювати. Словник української мови у 20 томах
  4. обважнити — ОБВА́ЖНЮВАТИ (пригинати додолу своїм тягарем), ОБТЯ́ЖУВАТИ, ОБТЯЖА́ТИ рідше. — Док.: обважни́ти, обтя́жити. Обвис на плечах ватник (мабуть, синів), Ще й дощ його осінній обважнив (В. Мисик); Вона з досади скрасніла,.. Словник синонімів української мови
  5. обважнити — ОБВАЖНИ́ТИ див. обва́жнювати. Словник української мови в 11 томах