1. Словник української мови Грінченка

обважніти

Обважні́ти, -ні́ю, -єш

гл. Отяжелѣть. І ноги й руки так обважніли, що й лихо. Васильк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обважніти — обважні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обважніти — -ію, -ієш, док. 1》 Стати відчутно важчим, набагато збільшити свою вагу. || під чим, від чого, чим і без додатка. Обвиснути, похилитися і т. ін. під вагою чого-небудь. || Стати важким, неповоротким від збільшення ваги (про людину, живу істоту). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обважніти — ОБВАЖНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати відчутно важчим, набагато збільшити свою вагу. Все наситив своїм диханням сироко. Обважніла одежа, змокрів тютюн (М. Коцюбинський); Зерно набралося водою, обважнів колос, приліг до землі (К. Словник української мови у 20 томах
  4. обважніти — ОБВАЖНІ́ТИ (стати відчутно важчим; стати неповоротким, втратити здатність рухатися від додаткової ваги, втоми, болю і т. ін. — про людину, тварину та частини тіла), ЗВАЖНІ́ТИ, ПОВА́ЖЧАТИ, ОТЯЖІ́ТИ рідше, ЗАВАГОТІ́ТИ заст. — Недок.: важні́ти, ва́жчати. Словник синонімів української мови
  5. обважніти — ОБВАЖНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати відчутно важчим, набагато збільшити свою вагу. Все наситив своїм диханням сироко. Обважніла одежа, змокрів тютюн (Коцюб., II, 1955, 410); Зерно набралося водою, обважнів колос, приліг до землі (Горд., Дівчина.. Словник української мови в 11 томах