обважніти

ОБВАЖНІ́ТИ (стати відчутно важчим; стати неповоротким, втратити здатність рухатися від додаткової ваги, втоми, болю і т. ін. — про людину, тварину та частини тіла), ЗВАЖНІ́ТИ, ПОВА́ЖЧАТИ, ОТЯЖІ́ТИ рідше, ЗАВАГОТІ́ТИ заст. — Недок.: важні́ти, ва́жчати. Холодні цівки дощу.. заповзали за комір. Набряк і обважнів кобеняк (З. Тулуб); Раїса прикипіла до землі, ноги враз обважніли (П. Кочура); Металевим наливом Колос жита зважнів (П. Дорошко); Враз очі його поважчали (М. Стельмах); Його клонило на сон, тіло отяжіло від втоми (І. Франко); Жита заваготіли (П. Тичина). — Пор. 1. ва́жчати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обважніти — обважні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обважніти — -ію, -ієш, док. 1》 Стати відчутно важчим, набагато збільшити свою вагу. || під чим, від чого, чим і без додатка. Обвиснути, похилитися і т. ін. під вагою чого-небудь. || Стати важким, неповоротким від збільшення ваги (про людину, живу істоту). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обважніти — ОБВАЖНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати відчутно важчим, набагато збільшити свою вагу. Все наситив своїм диханням сироко. Обважніла одежа, змокрів тютюн (М. Коцюбинський); Зерно набралося водою, обважнів колос, приліг до землі (К. Словник української мови у 20 томах
  4. обважніти — ОБВАЖНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати відчутно важчим, набагато збільшити свою вагу. Все наситив своїм диханням сироко. Обважніла одежа, змокрів тютюн (Коцюб., II, 1955, 410); Зерно набралося водою, обважнів колос, приліг до землі (Горд., Дівчина.. Словник української мови в 11 томах
  5. обважніти — Обважні́ти, -ні́ю, -єш гл. Отяжелѣть. І ноги й руки так обважніли, що й лихо. Васильк. у. Словник української мови Грінченка