1. Словник синонімів української мови

обважнілий

ОБВАЖНІ́ЛИЙ (який збільшився у вазі; який обвис під вагою чого-небудь; який став неповоротким, втратив здатність легко рухатися від додаткової ваги, втоми, болю і т. ін.), ЗВАЖНІ́ЛИЙ, ОТЯЖІ́ЛИЙ рідше. Птахи, обважнілі за літо, спускаються тут цілими табунами, щоб.. перед відлітом у вирій перепочити на плавневих.. озерах (О. Гончар); Червоними кетягами красувались обважнілі віти горобини (А. Шиян); І довго ще стояла (мати) біля воріт — строга, зосереджена, мовчазна. Тільки руку зважнілу піднімала вгору, знову і знову помахувала нею (І. Рябокляч); Веселка спадає дівчатам під ноги, Вмиває росою зважнілі сади (М. Стельмах); Він.. був маломовний, отяжілий і сумовитий (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обважнілий — обважні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обважнілий — див. важкий Словник синонімів Вусика
  3. обважнілий — [обважн’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  4. обважнілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до обважніти. 2》 у знач. прикм.Який збільшився у вазі або набрав додаткової ваги. || Який прогнувся, обвис і т. ін. під вагою чого-небудь. || Важкий, неповороткий (про людину, живу істоту). 3》 у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обважнілий — ОБВАЖНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до обважні́ти. Кропива, обважніла насінням, немов бджола пергою, хазяйновито шепталась по своїх леговищах (М. Коцюбинський); Одна гілка простяглась аж до шибок, обважніла від плоду, налитого смачним соком (А. Словник української мови у 20 томах
  6. обважнілий — ОБВАЖНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до обважні́ти. Кропива, обважніла насінням, немов бджола пергою, хазяйновито шепталась по своїх леговищах (Коцюб. Словник української мови в 11 томах