1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обважнілий

обважні́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до обважніти.

2》 у знач. прикм.Який збільшився у вазі або набрав додаткової ваги.

|| Який прогнувся, обвис і т. ін. під вагою чого-небудь.

|| Важкий, неповороткий (про людину, живу істоту).

3》 у знач. прикм. Який втратив здатність невимушено рухатися, нормально діяти, триматися (від утоми, болю, травми, сп'яніння і т. ін.).

|| Уповільнений, розслаблений (про ходу, рух і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обважнілий — обважні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обважнілий — див. важкий Словник синонімів Вусика
  3. обважнілий — [обважн’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  4. обважнілий — ОБВАЖНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до обважні́ти. Кропива, обважніла насінням, немов бджола пергою, хазяйновито шепталась по своїх леговищах (М. Коцюбинський); Одна гілка простяглась аж до шибок, обважніла від плоду, налитого смачним соком (А. Словник української мови у 20 томах
  5. обважнілий — ОБВАЖНІ́ЛИЙ (який збільшився у вазі; який обвис під вагою чого-небудь; який став неповоротким, втратив здатність легко рухатися від додаткової ваги, втоми, болю і т. ін.), ЗВАЖНІ́ЛИЙ, ОТЯЖІ́ЛИЙ рідше. Словник синонімів української мови
  6. обважнілий — ОБВАЖНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до обважні́ти. Кропива, обважніла насінням, немов бджола пергою, хазяйновито шепталась по своїх леговищах (Коцюб. Словник української мови в 11 томах