1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обважніти

обважні́ти

-ію, -ієш, док.

1》 Стати відчутно важчим, набагато збільшити свою вагу.

|| під чим, від чого, чим і без додатка. Обвиснути, похилитися і т. ін. під вагою чого-небудь.

|| Стати важким, неповоротким від збільшення ваги (про людину, живу істоту).

2》 Втратити здатність невимушено рухатися, нормально діяти, триматися; стати малорухливим, млявим (від утоми, болю, травми, сп'яніння і т. ін.); обм'якнути, розслабитися.

|| Стати важким, малорухомим (про частини тіла).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обважніти — обважні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обважніти — ОБВАЖНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати відчутно важчим, набагато збільшити свою вагу. Все наситив своїм диханням сироко. Обважніла одежа, змокрів тютюн (М. Коцюбинський); Зерно набралося водою, обважнів колос, приліг до землі (К. Словник української мови у 20 томах
  3. обважніти — ОБВАЖНІ́ТИ (стати відчутно важчим; стати неповоротким, втратити здатність рухатися від додаткової ваги, втоми, болю і т. ін. — про людину, тварину та частини тіла), ЗВАЖНІ́ТИ, ПОВА́ЖЧАТИ, ОТЯЖІ́ТИ рідше, ЗАВАГОТІ́ТИ заст. — Недок.: важні́ти, ва́жчати. Словник синонімів української мови
  4. обважніти — ОБВАЖНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати відчутно важчим, набагато збільшити свою вагу. Все наситив своїм диханням сироко. Обважніла одежа, змокрів тютюн (Коцюб., II, 1955, 410); Зерно набралося водою, обважнів колос, приліг до землі (Горд., Дівчина.. Словник української мови в 11 томах
  5. обважніти — Обважні́ти, -ні́ю, -єш гл. Отяжелѣть. І ноги й руки так обважніли, що й лихо. Васильк. у. Словник української мови Грінченка