обвиснути

Обвисати, -саю, -є́ш

сов. в. обвиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть. Сидів горобець на вишні, в його крильця обвисли. Грин. III. 663. Повна рожа на тину обвисла. Чуб. V. 398.

Значення в інших словниках

1. обвиснути — обви́снути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обвиснути — [обвиснутие] -ну, -неиш; мин. -ис, -исла і -нуў, -нула; нак. -сние, -с(‘)н'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. обвиснути — див. обвисати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обвиснути — ОБВИ́СНУТИ див. обвиса́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. обвиснути — ВИ́СІ́ТИ (про предмети — перебувати у висячому положені, тримаючись на чому-небудь або будучи прикріпленим до чогось, зачепленим за щось), ВИ́СНУТИ, ПРОВИСА́ТИ, ПОВИСА́ТИ, ОБВИСА́ТИ. — Док.: прови́снути, пови́снути, обви́снути.  Словник синонімів української мови
6. обвиснути — ОБВИ́СНУТИ див. обвиса́ти.  Словник української мови в 11 томах