обвиснути —
обви́снути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
обвиснути —
[обвиснутие] -ну, -неиш; мин. -ис, -исла і -нуў, -нула; нак. -сние, -с(‘)н'іт'
Орфоепічний словник української мови
обвиснути —
див. обвисати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обвиснути —
ОБВИ́СНУТИ див. обвиса́ти.
Словник української мови у 20 томах
обвиснути —
ВИ́СІ́ТИ (про предмети — перебувати у висячому положені, тримаючись на чому-небудь або будучи прикріпленим до чогось, зачепленим за щось), ВИ́СНУТИ, ПРОВИСА́ТИ, ПОВИСА́ТИ, ОБВИСА́ТИ. — Док.: прови́снути, пови́снути, обви́снути.
Словник синонімів української мови
обвиснути —
Обвисати, -саю, -є́ш сов. в. обвиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть. Сидів горобець на вишні, в його крильця обвисли. Грин. III. 663. Повна рожа на тину обвисла. Чуб. V. 398.
Словник української мови Грінченка