обезвічити
Обезвічити, -чу, -чиш
гл. Изувѣчить. Лютий, дуже лютий був... безневинно чоловіка було обезвічить. О. 1862. V. 107.
Словник української мови ГрінченкаОбезвічити, -чу, -чиш
гл. Изувѣчить. Лютий, дуже лютий був... безневинно чоловіка було обезвічить. О. 1862. V. 107.
Словник української мови Грінченка