обертнем

Обертнем

нар. = обертом. Усе пішло обертнем. Все закружилось, пошло кругомъ. МВ. (КС. 1902. X. 155).

Значення в інших словниках

1. обертнем — О́БЕРТНЕМ, присл. Те саме, що о́бертом. Усе пішло обертнем (Сл. Б. Грінченка); Так обертнем хата й ходить (Номис).  Словник української мови у 20 томах