обертнем

О́БЕРТНЕМ, присл.

Те саме, що о́бертом.

Усе пішло обертнем (Сл. Б. Грінченка);

Так обертнем хата й ходить (Номис).

Значення в інших словниках

1. обертнем — Обертнем нар. = обертом. Усе пішло обертнем. Все закружилось, пошло кругомъ. МВ. (КС. 1902. X. 155).  Словник української мови Грінченка