обийстя
Оби́йстя, -тя
с. Усадьба. Подивився він у своїм обийстю, — аж у нього все жито в засіках. Рудч. Ск. І. 81.
Словник української мови ГрінченкаОби́йстя, -тя
с. Усадьба. Подивився він у своїм обийстю, — аж у нього все жито в засіках. Рудч. Ск. І. 81.
Словник української мови Грінченка