Словник української мови Грінченка

обийстя

Оби́йстя, -тя

с. Усадьба. Подивився він у своїм обийстю, — аж у нього все жито в засіках. Рудч. Ск. І. 81.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. обийстя — Удержання  Словник застарілих та маловживаних слів