обквітчати

Обквітча́ти, -ча́ю, -єш

гл.

1) Убрать цвѣтами, надѣть вѣнокъ. Ми б її (дівчину).... калиною обквічали. н. п.

Значення в інших словниках

1. обквітчати — обквітча́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обквітчати — див. обквітчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обквітчати — ОБКВІТЧА́ТИ див. обкві́тчувати.  Словник української мови у 20 томах
4. обквітчати — Обквітча́ти, -ча́ю, -ча́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. обквітчати — ОБКВІТЧА́ТИ див. обкві́тчувати.  Словник української мови в 11 томах