облишитися

Облишитися, -шуся, -шишся

гл. Не стать, не хватить. Сновигає: вже й одежі й харчу облишився. О. 1862. VI. 54. У його вода мабуть скоро облишиться. Валк. у.

Значення в інших словниках

1. облишитися — обли́шитися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. облишитися — див. облишатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. облишитися — ОБЛИ́ШИТИСЯ див. облиша́тися.  Словник української мови в 11 томах
4. облишитися — ОБЛИ́ШИТИСЯ див. облиша́тися.  Словник української мови у 20 томах