облічитися

Облічи́тися, -чу́ся, -чишся

гл. Сдѣлать разсчетъ. Пив, гуляв цілий тиждень, а як облічився з шинкарем, то й нічим заплатити.

Значення в інших словниках

1. облічитися — облічи́тися дієслово доконаного виду провести розрахунки; підрахуватися розм.  Орфографічний словник української мови
2. облічитися — див. облічуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. облічитися — ОБЛІЧИ́ТИСЯ див. облі́чуватися.  Словник української мови в 11 томах
4. облічитися — ОБЛІЧИ́ТИСЯ див. облі́чуватися.  Словник української мови у 20 томах