облічитися

облічи́тися

дієслово доконаного виду

провести розрахунки; підрахуватися

розм.

Значення в інших словниках

1. облічитися — див. облічуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. облічитися — ОБЛІЧИ́ТИСЯ див. облі́чуватися.  Словник української мови в 11 томах
3. облічитися — ОБЛІЧИ́ТИСЯ див. облі́чуватися.  Словник української мови у 20 томах
4. облічитися — Облічи́тися, -чу́ся, -чишся гл. Сдѣлать разсчетъ. Пив, гуляв цілий тиждень, а як облічився з шинкарем, то й нічим заплатити.  Словник української мови Грінченка