обмотувати

Обмо́тувати, -тую, -єш

сов. в. обмотати, -таю́, -єш, гл. Обматывать, обмотать. То росплете, то круг шиї тричи обмотав (коси). Шевч.

Значення в інших словниках

1. обмотувати — (обвиваючи, загортати з усіх сторін) обвивати, обгортати, (пелюшкою) повивати, (щільно обтуляючи з усіх сторін) кутати, обкутувати.  Словник синонімів Полюги
2. обмотувати — обмо́тувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. обмотувати — Обвивати, обгортати, обкутувати; (мотузком) обкручувати, обв'язувати, б. з. об'язувати; П. ОБДУРЮВАТИ.  Словник синонімів Караванського
4. обмотувати — -ую, -уєш, недок., обмотати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Покривати щось з усіх боків, щільно обгортаючи, обвиваючи чим-небудь; обкутувати. || спец. Накладати обмотку. 2》 Обводити що-небудь кругом чимось витким; обкручувати, обв'язувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. обмотувати — див. обвертати  Словник чужослів Павло Штепа
6. обмотувати — ОБМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Покривати щось з усіх боків, щільно обгортаючи, обвиваючи чим-небудь; обкутувати. Черевики його розлізлися, Фелікс обмотував ноги йому папером і обв’язував бинтами (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах
7. обмотувати — ОБМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що. Покривати щось з усіх боків, щільно обгортаючи, обвиваючи чим-небудь; обкутувати. Черевики його розлізлися, Фелікс обмотував ноги йому папером і обв'язував бинтами (Ю.  Словник української мови у 20 томах
8. обмотувати — ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ (ВГОРТА́ТИ), ВМО́ТУВАТИ (УМО́ТУВАТИ), ОБЕРТА́ТИ рідше, ТУШКУВА́ТИ рідше, ОБКЛАДА́ТИ чим, рідше...  Словник синонімів української мови