Словник української мови Грінченка

обміжний

Обміжний, -а, -е

Пограничный, межевой.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. обміжний — обмі́жний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. обміжний — -а, -е, розм. Який міститься на межі, біля межі; який позначає межу. Обміжний знак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обміжний — ОБМІ́ЖНИЙ, а, е, розм. Який міститься на межі, біля межі; який позначає межу. Обміжний знак.  Словник української мови в 11 томах
  4. обміжний — ОБМІ́ЖНИЙ, а, е, розм. Який міститься на межі, біля межі; який позначає межу. Обміжний знак.  Словник української мови у 20 томах
  5. обміжний — Обмі́жний, -на, -не = сумі́жний  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)