Великий тлумачний словник сучасної мови

обміжний

обмі́жний

-а, -е, розм.

Який міститься на межі, біля межі; який позначає межу. Обміжний знак.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обміжний — обмі́жний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. обміжний — ОБМІ́ЖНИЙ, а, е, розм. Який міститься на межі, біля межі; який позначає межу. Обміжний знак.  Словник української мови в 11 томах
  3. обміжний — ОБМІ́ЖНИЙ, а, е, розм. Який міститься на межі, біля межі; який позначає межу. Обміжний знак.  Словник української мови у 20 томах
  4. обміжний — Обмі́жний, -на, -не = сумі́жний  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. обміжний — Обміжний, -а, -е Пограничный, межевой.  Словник української мови Грінченка