обміжний
обмі́жний
-а, -е, розм.
Який міститься на межі, біля межі; який позначає межу. Обміжний знак.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обміжний — обмі́жний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- обміжний — ОБМІ́ЖНИЙ, а, е, розм. Який міститься на межі, біля межі; який позначає межу. Обміжний знак. Словник української мови в 11 томах
- обміжний — ОБМІ́ЖНИЙ, а, е, розм. Який міститься на межі, біля межі; який позначає межу. Обміжний знак. Словник української мови у 20 томах
- обміжний — Обмі́жний, -на, -не = сумі́жний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обміжний — Обміжний, -а, -е Пограничный, межевой. Словник української мови Грінченка