обміжний

обмі́жний

-а, -е, розм.

Який міститься на межі, біля межі; який позначає межу. Обміжний знак.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обміжний — обмі́жний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. обміжний — ОБМІ́ЖНИЙ, а, е, розм. Який міститься на межі, біля межі; який позначає межу. Обміжний знак. Словник української мови в 11 томах
  3. обміжний — ОБМІ́ЖНИЙ, а, е, розм. Який міститься на межі, біля межі; який позначає межу. Обміжний знак. Словник української мови у 20 томах
  4. обміжний — Обмі́жний, -на, -не = сумі́жний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. обміжний — Обміжний, -а, -е Пограничный, межевой. Словник української мови Грінченка