1. Словник української мови у 20 томах

обміжний

ОБМІ́ЖНИЙ, а, е, розм.

Який міститься на межі, біля межі; який позначає межу.

Обміжний знак.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обміжний — обмі́жний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. обміжний — -а, -е, розм. Який міститься на межі, біля межі; який позначає межу. Обміжний знак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обміжний — ОБМІ́ЖНИЙ, а, е, розм. Який міститься на межі, біля межі; який позначає межу. Обміжний знак. Словник української мови в 11 томах
  4. обміжний — Обмі́жний, -на, -не = сумі́жний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. обміжний — Обміжний, -а, -е Пограничный, межевой. Словник української мови Грінченка