обночувати

Обночува́ти, -чую, -єш

гл. Переночевать. Рідні — крий Божа Мати, та ні в кого обночувати. Ном. № 9338.

Значення в інших словниках

1. обночувати — обночува́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. обночувати — -ую, -уєш, док., діал. Переночувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обночувати — ОБНОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. діал. Переночувати. Ні в кого обночувати.  Словник української мови в 11 томах
4. обночувати — ОБНОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., діал. Переночувати. Ні в кого обночувати.  Словник української мови у 20 томах