обнімання

Обніма́ння, -ня

с. = обіймання. Котл. Ен. На хвилину з милим обнімання, довгі роки горя-горювання. К. Досв. 121.

Значення в інших словниках

1. обнімання — обніма́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. обнімання — -я, с. Дія за знач. обнімати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обнімання — ОБНІМА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обніма́ти. За сим тут началось гуляння І чарочка пішла кругом; Розкази, сміхи, обнімання, Ділились дружно тютюном (Котл., І, 1952, 271); Почалося прощання, обнімання, почувся плач, голосіння… (Мирний, II, 1954, 300).  Словник української мови в 11 томах
4. обнімання — ОБНІМА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обніма́ти. За сим тут началось гуляння І чарочка пішла кругом; Розкази, сміхи, обнімання, Ділились дружно тютюном (І. Котляревський); Почалося прощання, обнімання, почувся плач, голосіння... (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах