обніжок

Обніжок, -жка

м.

1) = обміжок. Ном. № 10172. Упав сніжок на обніжок. Мил. 65.

2) мн. Шерсть съ овечьихъ ногъ. О. 1861. IX. 178. Вас. 198.

3) мн. Перекладины между ножками стола или стула.

Значення в інших словниках

1. обніжок — обні́жок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. обніжок — Жка. Вузька неорана смуга землі між ланами, городами тощо. Коли сонце підбилося вгору, жінки сіли снідати на обніжку (Григорій Тютюнник); Наче це косарі перед новою загінкою полягали на обніжку, дають відпочити рукам і ногам (Ю.Яновський).  Літературне слововживання
3. обніжок — Обміжок, межник; пор. МЕЖА.  Словник синонімів Караванського
4. обніжок — див. перекладина  Словник синонімів Вусика
5. обніжок — -жка, ч. 1》 Вузька неорана смуга землі між ланами, городами і т. ін. 2》 розм. Перекладка, поперечка між ніжками стола або стільця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. обніжок — ОБНІ́ЖОК, жка, ч. 1. Вузька неорана смуга землі між ланами, городами і т. ін. Швидше жніть до обніжка, то буде пирогів діжка (Укр.. присл.., 1955, 97); Семен дійшов до обніжка. Він витяг плуга і перекинув його набік (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
7. обніжок — ОБНІ́ЖОК, жка, ч. 1. Вузька неорана смуга землі між ланами, городами і т. ін. Швидше жніть до обніжка, то буде пирогів діжка (прислів'я); Семен дійшов до обніжка. Він витяг плуга і перекинув його набік (М.  Словник української мови у 20 томах
8. обніжок — МЕЖА́ (лінія, смуга поділу якої-небудь території, поверхні тощо), ГРАНЬ розм., ОБРУ́Б діал.; ОБНІ́ЖОК, ОБМІ́ЖОК розм., СУ́ГОЛОВОК розм., МЕЖНИ́К (МІЖНИ́К) діал. (вузька неорана смуга між ланами, городами тощо, що часто є водночас і стежкою або шляхом).  Словник синонімів української мови
9. обніжок — Обні́жок, -жка, на -жку; -ні́жки, -ків; див. обмі́жок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)