обплювати

Обпльо́вувати, -вую, -єш

сов. в. обплювати, -плюю́, -єш, гл. Оплевывать, оплевать. Пху, пху! та й обплює свою погану морду. Левиц. Пов. 337.

Значення в інших словниках

1. обплювати — обплюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обплювати — див. обпльовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обплювати — ОБПЛЮВА́ТИ див. обпльо́вувати.  Словник української мови в 11 томах
4. обплювати — ОБПЛЮВА́ТИ див. обпльо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
5. обплювати — Обплюва́ти, обплюю́, -лює́ш оплюва́ти = обплюва́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)