обповити

Обповива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. обпови́ти, -в'ю, -єш, гл.

1) Обвивать, обвить. Дивлюсь, аж приятель (хміль) за гілку зачепився, а трохи згодом глядь — всю рожу обповив. Греб. 371.

2) Пеленать, спеленать.

Значення в інших словниках

1. обповити — обпови́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обповити — див. обповивати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обповити — ОБПОВИ́ТИ див. обповива́ти.  Словник української мови в 11 томах
4. обповити — ОБПОВИ́ТИ див. обповива́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. обповити — ОБВИ́ТИ (про рослини, коріння і т. ін. — повившись навколо чого-небудь, по чому-небудь, покрити собою якийсь предмет, поверхню), ОБПЛЕСТИ́ (ОПЛЕСТИ́), ПЕРЕПЛЕСТИ́, ОБСОТА́ТИ (ОСОТА́ТИ рідше), ОПОВИ́ТИ (ОБПОВИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови