Орфографічний словник української мови

обповити

обпови́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обповити — див. обповивати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обповити — ОБПОВИ́ТИ див. обповива́ти.  Словник української мови в 11 томах
  3. обповити — ОБПОВИ́ТИ див. обповива́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. обповити — ОБВИ́ТИ (про рослини, коріння і т. ін. — повившись навколо чого-небудь, по чому-небудь, покрити собою якийсь предмет, поверхню), ОБПЛЕСТИ́ (ОПЛЕСТИ́), ПЕРЕПЛЕСТИ́, ОБСОТА́ТИ (ОСОТА́ТИ рідше), ОПОВИ́ТИ (ОБПОВИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. обповити — Обповива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. обпови́ти, -в'ю, -єш, гл. 1) Обвивать, обвить. Дивлюсь, аж приятель (хміль) за гілку зачепився, а трохи згодом глядь — всю рожу обповив. Греб. 371. 2) Пеленать, спеленать.  Словник української мови Грінченка