обрятувати

Обрято́вувати, -вую, -єш

сов. в. обрятува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Спасать, спасти, оборонять, оборонить. Харьк. у.

Значення в інших словниках

1. обрятувати — обрятува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обрятувати — див. обрятовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обрятувати — ОБРЯТУВА́ТИ див. обрято́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. обрятувати — РЯТУВА́ТИ (діючи відповідним чином, відвертати якусь загрозу, небезпеку, загибель від кого-, чого-небудь), ВИРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ВБЕРІГА́ТИ (УБЕРІГА́ТИ), УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ЗАРЯТО́ВУВАТИ розм., СПАСА́ТИ розм., ОБРЯТО́ВУВАТИ заст.  Словник синонімів української мови
5. обрятувати — ОБРЯТУВА́ТИ див. обрято́вувати.  Словник української мови в 11 томах