Словник української мови Грінченка

обрідити

Обріди́ти, -джу, -диш

гл. Разрѣдить, сдѣлать рѣже, — напр. лѣсъ, вырубивъ нѣкоторыя деревья въ густо растущемъ лѣсу. Рк. Левиц.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. обрідити — ОБРІДИ́ТИ, ріджу́, рі́ди́ш, док., що. Зробити рідшим; прорідити. Обрідити сад.  Словник української мови у 20 томах