Словник української мови у 20 томах

обрідити

ОБРІДИ́ТИ, ріджу́, рі́ди́ш, док., що.

Зробити рідшим; прорідити.

Обрідити сад.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. обрідити — Обріди́ти, -джу, -диш гл. Разрѣдить, сдѣлать рѣже, — напр. лѣсъ, вырубивъ нѣкоторыя деревья въ густо растущемъ лѣсу. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка