обрідкуватий

ОБРІ́ДКУВАТИЙ, а, е, розм.

Не густий; рідкуватий.

Де хліб обрідкуватий, той на зерно кращий, а де густий, там ні (Сл. Б. Грінченка);

Обабіч, між чорнокорими берестами і голубою грабиною, рожевіють обрідкуваті березняки (М. Стельмах);

Навкруги .. сипучі піски .. Обрідкуваті зарості саксаулу не можуть затримати той пісок (Ю. Мокрієв).

Значення в інших словниках

1. обрідкуватий — -а, -е, розм. Трохи рідкий; рідкуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. обрідкуватий — Обрі́дкуватий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. обрідкуватий — ОБРІ́ДКУВАТИЙ, а, е, розм. Трохи рідкий; рідкуватий. Обабіч, між чорнокорими берестами і голубою грабиною, рожевіють обрідкуваті березняки (Стельмах, І, 1962, 34).  Словник української мови в 11 томах
4. обрідкуватий — Обрідкуватий, -а, -е Рѣдковатый. Де хліб обрідкуватий, той на зерно кращий, а де густий, там ні. Полт. г.  Словник української мови Грінченка