обрідкуватий

ОБРІ́ДКУВАТИЙ, а, е, розм. Трохи рідкий; рідкуватий.

Обабіч, між чорнокорими берестами і голубою грабиною, рожевіють обрідкуваті березняки (Стельмах, І, 1962, 34).

Значення в інших словниках

1. обрідкуватий — -а, -е, розм. Трохи рідкий; рідкуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. обрідкуватий — ОБРІ́ДКУВАТИЙ, а, е, розм. Не густий; рідкуватий. Де хліб обрідкуватий, той на зерно кращий, а де густий, там ні (Сл. Б. Грінченка); Обабіч, між чорнокорими берестами і голубою грабиною, рожевіють обрідкуваті березняки (М. Стельмах); Навкруги ..  Словник української мови у 20 томах
3. обрідкуватий — Обрі́дкуватий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. обрідкуватий — Обрідкуватий, -а, -е Рѣдковатый. Де хліб обрідкуватий, той на зерно кращий, а де густий, там ні. Полт. г.  Словник української мови Грінченка