обсадити

Обсаджувати, -джую, -єш

сов. в. обсадити, -джу, -диш, гл. Обсаживать, обсадить. «Ой обсади, мила, вишеньками двір». — «Ой обсаджу, милий, половину двора». Чуб. V. 80.

Значення в інших словниках

1. обсадити — обсади́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обсадити — [обсадитие] -аджу, -адиеш; нак. -ди, -д'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. обсадити — див. обсаджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обсадити — ОБСАДИ́ТИ див. обса́джувати.  Словник української мови у 20 томах
5. обсадити — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися навколо кого-, чого-небудь, щоб захопити когось, щось, напасти на кого-, що-небудь), ОБЛОЖИ́ТИ, ОБІЙТИ́, ОХОПИ́ТИ (ОБХОПИ́ТИ), БЛОКУВА́ТИ, СТИ́СНУТИ, ОБГОРНУ́ТИ (ОГОРНУ́ТИ), ОБЛЯГТИ́, ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ) розм., ОБСНУВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. обсадити — ОБСАДИ́ТИ див. обса́джувати.  Словник української мови в 11 томах