Великий тлумачний словник сучасної мови

обсадити

обсади́ти

див. обсаджувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обсадити — обсади́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обсадити — [обсадитие] -аджу, -адиеш; нак. -ди, -д'іт'  Орфоепічний словник української мови
  3. обсадити — ОБСАДИ́ТИ див. обса́джувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. обсадити — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися навколо кого-, чого-небудь, щоб захопити когось, щось, напасти на кого-, що-небудь), ОБЛОЖИ́ТИ, ОБІЙТИ́, ОХОПИ́ТИ (ОБХОПИ́ТИ), БЛОКУВА́ТИ, СТИ́СНУТИ, ОБГОРНУ́ТИ (ОГОРНУ́ТИ), ОБЛЯГТИ́, ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ) розм., ОБСНУВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. обсадити — ОБСАДИ́ТИ див. обса́джувати.  Словник української мови в 11 томах
  6. обсадити — Обсаджувати, -джую, -єш сов. в. обсадити, -джу, -диш, гл. Обсаживать, обсадить. «Ой обсади, мила, вишеньками двір». — «Ой обсаджу, милий, половину двора». Чуб. V. 80.  Словник української мови Грінченка