обсилкувати

Обсилкува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Изнасиловать. Він її обсилкувив... зробив гріх, хоч вона й кричала. Новомоск. (Залюбовск.).

Значення в інших словниках

1. обсилкувати — ОБСИЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, діал. Зґвалтувати. Він її обсилкував... зробив гріх, хоч вона й кричала (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах