обсилкувати

ОБСИЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, діал.

Зґвалтувати.

Він її обсилкував... зробив гріх, хоч вона й кричала (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. обсилкувати — Обсилкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Изнасиловать. Він її обсилкувив... зробив гріх, хоч вона й кричала. Новомоск. (Залюбовск.).  Словник української мови Грінченка