обуритися

Обурюватися, -рююся, -єшся

сов. в. обуритися, -рюся, -ришся, гл.

1) Обрушиваться, обрушиться, повалиться. Упала криша, так і засипало сіни... столя обурилась. О. 1862. VIII. 10.

2) Возмутиться, вознегодовать.

Значення в інших словниках

1. обуритися — обу́ритися 1 дієслово доконаного виду розгніватися обу́ритися 2 дієслово доконаного виду обвалитися  Орфографічний словник української мови
2. обуритися — [оубуриетиес'а] -р'ус'а, -риес':а, -риец':а, -р'ац':а; нак. -урс'а, -уртеис'а  Орфоепічний словник української мови
3. обуритися — I див. обурюватися I. II див. обурюватися II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обуритися — ОБУ́РИТИСЯ¹ див. обу́рюватися¹. ОБУ́РИТИСЯ² див. обу́рюватися².  Словник української мови у 20 томах
5. обуритися — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам.  Словник синонімів української мови
6. обуритися — ОБУ́РИТИСЯ¹ див. обу́рюватися¹. ОБУ́РИТИСЯ² див. обу́рюватися².  Словник української мови в 11 томах