обуртувати

Обуртува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Напасть со всѣхъ сторонъ. Як несла я кішку в мішку, — трохи не обуртували собаки: як кавкнула, а собаки як за мною!... Черниг. у.

Значення в інших словниках

1. обуртувати — ОБУРТУВА́ТИ, у́ють, док., кого, що, діал. Напасти з усіх боків. Як несла я кішку в мішку, – трохи не обуртували собаки: як кавкнула, а собаки як за мною! (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах