обуртувати

ОБУРТУВА́ТИ, у́ють, док., кого, що, діал.

Напасти з усіх боків.

Як несла я кішку в мішку, – трохи не обуртували собаки: як кавкнула, а собаки як за мною! (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. обуртувати — Обуртува́ти, -ту́ю, -єш гл. Напасть со всѣхъ сторонъ. Як несла я кішку в мішку, — трохи не обуртували собаки: як кавкнула, а собаки як за мною!... Черниг. у.  Словник української мови Грінченка