обурювати
Обурювати, -рюю, -єш
сов. в. обурити, -рю, -риш, гл.
1) Обрушивать, обрушить. Аж гидко дивитись на панський двір: штахети обурені, хати облуплені, тини теж повалились. О. 1862. V. 109. Стола і ослона не було, обурені лавки лежали долі. О. 1862. VII. 31.
2) Возмутить, возбудить негодованіе.
Словник української мови Грінченка