обурювати
обу́рювати 1
дієслово недоконаного виду
виклика́ти почуття гніву
обу́рювати 2
дієслово недоконаного виду
обвалювати
діал.
Орфографічний словник української мовиобу́рювати 1
дієслово недоконаного виду
виклика́ти почуття гніву
обу́рювати 2
дієслово недоконаного виду
обвалювати
діал.
Орфографічний словник української мови