обхітний

Обхітний, -а, -е

Охотный, склонный къ чему. — до роботи. Прилежный, трудолюбивый. Вх. Уг. 255.

Значення в інших словниках

1. обхітний — ОБХІ́ТНИЙ, а, е, до чого і з інфін. Який має схильність до чогось; охочий. Обхітний до роботи.  Словник української мови у 20 томах