Словник української мови Грінченка

обцаркувати

Обцаркува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Огородить. Наша пасіка стояла на всі боки обцаркована. Федьк.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. обцаркувати — обцаркува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обцаркувати — див. обцарковувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обцаркувати — ОБЦАРКУВА́ТИ див. обцарко́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. обцаркувати — ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
  5. обцаркувати — ОБЦАРКУВА́ТИ див. обцарко́вувати.  Словник української мови в 11 томах