обцілувати

Обцілувати, -лую, -єш

гл. Расцѣловать. Хоч оплачу, обцілую мою єдину дитину. Левиц. І. 61.

Значення в інших словниках

1. обцілувати — обцілува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обцілувати — див. обціловувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обцілувати — ОБЦІЛУВА́ТИ див. обціло́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. обцілувати — ЦІЛУВА́ТИ, ЦЬО́МАТИ розм., ЦЬО́МКАТИ розм., ЦМО́КАТИ розм., ЧМО́КАТИ розм., ЧОЛО́МКАТИ розм., ЛИЗА́ТИ зневажл.; ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ВИЦІЛО́ВУВАТИ розм. (покривати поцілунками). — Док.  Словник синонімів української мови
5. обцілувати — ОБЦІЛУВА́ТИ див. обціло́вувати.  Словник української мови в 11 томах