Словник української мови Грінченка

обширь

Обширь, -рі

ж.

1) Пространство. Земля... ходить круги сонця по великій обширі світу Божого. Дещо.

2) Объемъ. Народ ню мову не жарт осягнуть усю в її обширі. О. 1861. IV. 34.

Словник української мови Грінченка