обшматувати

Обшматува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Оборвать, изорвать въ куски на комъ одежду. Ввійшов старий у хату обшматований побитий. Грин. II. 171. Обірваний та обшматований який. Мир. ХРВ. 216.

Значення в інших словниках

1. обшматувати — обшматува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обшматувати — див. обшматовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обшматувати — ОБШМАТУВА́ТИ див. обшмато́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. обшматувати — ОБШМАТУВА́ТИ див. обшмато́вувати.  Словник української мови в 11 томах